28 вересня 2018 року пройшов 9-й Український форум з управління Інтернетом IGF-UA

В 9-му IGF-UA особисто взяли участь понад 140 учасників з України та інших європейських країн, що представляють урядові установи, міжнародні організації, приватний сектор, громадянське суспільство, академічні та технічні співтовариства, засоби масової інформації. Значна кількість учасників взяли участь у IGF-UA у віддаленому режимі.

IGF-UA продовжує бути важливим компонентом національної дискусії про майбутнє Інтернету в Україні.

З підсумковими заявами на заключній дискусійній панелі виступили модератори панелей. Була підкреслена плідність дискусій, важливість впровадження міжнародного досвіду на теренах України та роль дискусій 9-го IGF-UA у подальшому вдосконаленні управління Інтернетом.

Учасники дискусії з теми «КІБЕРБЕЗПЕКА» відзначили наступне.

1. Щодо використання інструментів протидії кіберінцидентам:
   1. в Україні продовжують використання інструментів протидії кіберінцидентам для впливу на свободу слова та права громадян;
   2. пріоритети стратегічного розвитку України особливе щодо захисту прав, свобод і безпеки громадян в інформаційній сфері, відмова від ідей тотального інформаційного контролю, не знаходять свого місця в низці законопроектів.
2. Щодо законодавчого забезпечення питань кібербезпеки:
   1. як і у попередні роки, визначається низький рівень підготовки законів та НПА України;
   2. продовжують гальмуватися питання імплементації законодавства ЄС щодо електронних комунікацій, Конвенції про кіберзлочинність тощо;
   3. політичні амбіції суб'єктів законодавчої ініціативи не враховують національні інтереси, що створює перепони для виконання вже прийнятих планів.
3. Щодо взаємодії з експертними організаціями та проектами ЄС:
   1. незважаючи на активну взаємодію, державні органи не в повній мірі використовують напрацювання та досвід ЄС.
4. Щодо системи кібербезпеки та кіберзахисту:
   1. координація у галузі кібербезпеки України недостатня і потребує вдосконалення на усіх рівнях;
   2. діяльність координаційного центру РНБО не відповідає вимогам сьогодення;
   3. перехід України в пост-антивірусний простір гальмується;
   4. створення системи захисту критичної інфраструктури фактично не розпочата;
   5. вимоги з кіберзахисту об'єктів критичної інформаційної інфраструктури більш направлені на відсторонення суб'єктів ринку телекомунікацій від можливості надавати послуги доступу до Інтернет органам влади.

Підсумок: система кіберзахисту та кібербезпеки потребує подальших активних кроків держави щодо її побудови.

Під час секції «МЕДІА В ЕПОХУ ІНТЕРНЕТУ» ключова дискусія про журналістику технологій та інтернету дозволила визначити ключові виклики для роботи tech журналістів:

• багато з видань женуться за кількістю кліків, тому працює правило «клікбейту» — яскраві заголовки, але менше змісту;
• редакції зазвичай не мають достатньо людського ресурсу для висвітлення усіх важливих тем;
• редакції часто орієнтуються на інтереси та смаки аудиторії у підборі тем (огляд гаджетів як-то смартфонів і т.д.), аніж питання регулювання інтернету, що є складним.

Разом з тим, позитивними факторами роботи журналістів стали:

• чітке розуміння своєї аудиторії - редакції вимірюють, хто є читач, для кого пишуть;
• нерідко важлива не кількість, а якість аудиторії - лідери думок від депутатів до керівників великих IT-компаній;
• все більше уваги до тематик на тему свободи інтернету, створення аналітичних текстів;
• навіть функціонування Тelegram-каналів про технології можна розцінювати як журналістику, якщо там використовуються якісний рірайт.

Окремо була проведена дискусія, де юристи та журналісти дискутували переваги та недоліки відсутності регулювання онлайн-ЗМІ в українському законодавстві. Дискутанти не дійшли до єдиною думки, адже вільне функціонування супроводжується, з іншого боку, невизнанням журналістів як представників ЗМІ, недопуском їх до зони бойових дій на Донбасі і т.д.

Під час секції «ДИТИНА ОНЛАЙН: БЕЗПЕКА ТА ЗАХИСТ» було використано menti.com для того, щоб учасники та учасниці зі всіх регіонів України змогли онлайн запропонувати своє бачення щодо безпеки дітей в онлайновому просторі та взяти участь в роботі. Так, було запропоновано «адаптувати Рекомендацію Ради Європи», переглянути сторінку у соціальних мережах, комунікувати з дітьми про небезпеки в Інтернеті, детальніше вивчити результати дослідження. Були запропоновані конкретні правила поведінки дітей в Інтернеті та з цифровими пристроями задля збереження фізичного здоров’я.

Під час роботи секції були представлені:

• досвід діяльності Інституту модернізації змісту освіти, зокрема схвалення до використання у закладах освіти посібників із формування безпечної поведінки в Інтернеті дітей та підлітків, які доступні у відкритому доступі для освітян, молодіжних працівників на сторінці Безпека в Інтернеті ДНУ «ІМЗО»;
• результати опитувань молоді в Україні щодо безпеки в Інтернеті від проекту ЮНІСЕФ U-Report, за результатами яких, зокрема зазначено, що значній частині підлітків бракує довірливого спілкування з батьками;
• первинні результати загальноукраїнського дослідження серед підлітків щодо небезпек в Інтернеті, проведеного лабораторією психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України. Відповідно до цих результатів такі ризики як нав’язування непотрібної інформації зазначили майже 60% підлітків, втручання в роботу цифрового пристрою — 57%, розповсюдження неправдивої інформації про самого підлітка — близько 20%, зазнали економічних втрат близько 25% опитаних підлітків. Запропоновано інтегрувати зусилля громадянського суспільства для медіаосвіти, активізувати широку громадську дискусію щодо системи прийнятних санкцій за нецивілізоване використання Інтернету, включити питання кібербулінгу в Національну кампанію протидії булінгу в освіті;
• результати дослідження випускниці Малої академії наук щодо ризиків самоушкоджувальної поведінки під впливом Інтернету та підкреслено, що ця поведінка є досить популярною серед дітей як засіб підкреслення своєї індивідуальності та привернення уваги батьків та/чи близьких;
• результати національного дослідження «Повага та безпека: моніторинг сайтів закладів освіти та подальші дії», відповідно до яких зокрема визнано, що майже всі сайти закладі загальної середньої освіти містять ту чи іншу персональну інформацію про дітей (зокрема фото із зазначенням прізвища та імені дитини), майже 90% сайтів мають незахищене з'єднання. Запропоновано рекомендації для Міністерства освіти і науки України, Департаменту кіберполіції Національної поліції України, громадянському суспільству, батькам та особам, які їх замінюють, бізнесовим організаціям і представникам ІКТ-індустрії, адміністраціям закладів освіти та науково-педагогічним працівникам. Для відкритого обговорення запропоновано проект Положення про сайт закладу освіти з огляду на повагу прав людини в онлайновому просторі і відповідно до Recommendation CM/Rec(2018)7 of the Committee of Ministers to member States on Guidelines to respect, protect and fulfil the rights of the child in the digital environment;
• стандарти Ради Європи щодо регулювання контенту в контексті боротьби із жорстким поводженням щодо дітей онлайн, підкреслено необхідність повної імплементації Будапештської та Ланцаротської конвенцій (зокрема, положення щодо електронних доказів), підкреслено необхідність створення цілодобової системи співпраці між поліцією різних країн.

Під час секції «ПИТАННЯ DNS» головною темою став захист персональних даних на вимоги, які висуває GDPR щодо збору та відображення даних про реєстрантів доменних імен.

Учасники обговорили моделі доступу до інформації, які пропонує ICANN, та можливі правові колізії з національними законодавствами країн.

Другою темою, яка викликала дискусії, стала запланована на 11 жовтня заміна DNSSEC ключів у кореневій зоні Інтернет та занепокоєння користувачів та журналістів щодо стабільності і стійкості мережі Інтернет. Відключення Інтернету не відбудеться, однак незначна кількість користувачів може відчути труднощі доступу до Інтернет.

Була відзначена важливість системи доменних імен як складової частини системи Інтернет та необхідність підвищувати її безпеку. Учасники обговорили вплив макроекономічних показників на розвиток доменної індустрії та використання нових позначень («емоджі») в доменних іменах.

Форматом секції «ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В ЦИФРОВОМУ ПРОСТОРІ» була обрана дискусія про актуальні проблеми, які постають перед ринком інтелектуальної власності в Україні в умовах, коли величезна кількість контенту існує в цифровому просторі і стає доступною до великої кількості користувачів.

Для визначення рамок законодавства було розглянуто поточний стан законодавчого поля України, наявність відповідних юридичних можливостей для створення правових основ формування принципів легального використання об'єктів інтелектуальної власності в Інтернет.

Окремо було розглянуто питання про базові підходи та передумови щодо формування моделі поведінки користувачів, спрямованої на формування принципів законного використання об'єктів інтелектуальної власності в Інтернет-середовищі.

В ході дискусії було позначена проблема невідповідності сучасним викликам застарілих організаційних і фінансових моделей, які застосовуються для захисту інтелектуальної власності в нецифровому просторі.

Учасники секції зафіксували також, що імплементація європейських норм щодо захисту інтелектуальної власності в українське законодавство не носить системний, а має мозаїчний характер і може призвести до появи істотних проблем. Проблемою є також відсутність спеціалізованого органу, що займається предметом захисту інтелектуальної власності.

В ході дискусії з теми «УКРАЇНА І РЕФОРМА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА В СФЕРІ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ» було зазначено що в європейському законодавстві, яке стосується електронних комунікацій, за останні три роки відбулись революційні зміни в сфері захисту персональних даних та кібербезпеки, очікуються зміни безпосередньо в сфері електронних комунікацій (ухвалення Кодексу Електронних комунікацій). Для подолання розриву між українським законодавством та стандартами права ЄС в цих сферах необхідні «квантові стрибки», робити які потрібно спільними зусиллями усіх стейкхолдерів, з відкритим та широким обговоренням кожного наступного кроку.

Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції демонструє свою готовність до такої роботи, Українська Сторона Платформи Громадянського Суспільства Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС сприяє підсиленню ролі громадянського суспільства в цьому процесі, Координаційна Рада з питань розвитку цифрової економіки та суспільства України сприяє консолідації усіх стейкхолдерів.

Дуже корисним і важливим є досвід ICANN по застосуванню моделі мультистейкхолдеризму в процесі підготовки до GDPR, а також допомога з боку експертів Ради Європи, які підготували для України законопроект щодо імплементації в повному обсязі Конвенції Ради Європи з кіберзлочинності.

Під час дискусії на секції «РИЗИКИ СУЧАСНОЇ СИТУАЦІЇ НА ІНТЕРНЕТ-РИНКУ» були розглянуті проблеми, які складають, на думку учасників, критичні питання для процесів, пов’язаних з розвитком ринку Інтернет в Україні.

Були виділені наступні проблеми:

• застосування демпінгу, як політики проведення конкурентної боротьби;
• вплив і пряме втручання політиків в процеси розвитку мереж в регіонах заради досягнення своїх цілей (наприклад, у м. Теплодар Одеської області);
• невирішеність завдань, пов’язаних з мережевим нейтралітетом, які породжують причини конфліктів між власниками контенту і операторами;
• відсутність нормативно-правових актів для імплементації положень закону, що регламентує доступ до інфраструктури;
• невирішеність положень нормативно-правових актів та законодавчих норм, пов’язаних з розширенням ринкового сегменту надання послуг ОТТ;
• відсутність загальновизнаної платформи, на якій можна було б зібрати всіх зацікавлених учасників ринку.

Учасники дискусії визначили поточну ситуацію на ринку Інтернет як складну, поки ще немає остаточних рішень, комплексу організаційних, адміністративних, технічних і технологічних умов. В процес їх вирішення мають бути включені всі стейкхолдери.

Під час секції «ЗАХИСТ ЦИФРОВИХ ПРАВ» ключовим став майстер-клас від медіа-юристки Антоніни Черевко (IMS) на тему свободи vs регуляцій інтернету в європейському контексті.

Ключовими висновками для розуміння майбутнього інтернету стали:

• інтернет вже сьогодні істотно впливає на політичні та суспільні процеси в світі від виборів в США до геноциду в М’янмі, де велику роль зіграли соцмедіа;
• держави ідентифікують ризики, що стосуються функціонування інтернет-простору: 1) втрата інформаційного суверенітету, що може призвести й до втрати частини державного суверенітету; 2) поступова глобалізація регулювання і юрисдикції (правила FB можуть стати глобальними) 3) більш агресивний захист авторських прав та приватних даних;
• регулювання стає глобальним трендом: від заборони «мови ненависті» у Німеччині до ув’язнення за репости у РФ (пакет «Ярової»);
• Україна поки зберігає крихкий розумний баланс між свободою та обмеженнями у всесвітній мережі.

В рамках цієї секції також відбулась панельна дискусія «Як захищати право на вільний інтернет в Україні». Її учасники обговорили підходи до збереження вільного інтернету, й запропонували такі рішення:

• державі потрібні чіткіші норми щодо інтернет-свободи, а жорсткіших обмежень та заборон не потрібно. Блокувати ж сайти мають все ж лише за рішенням суду;
• обмежуючи інтернет-свободу, влада може отримати репутацію противника демократії, особливо це небезпечно для політиків перед виборами;
• співпрацювати з парламентарями потрібно, адже за наявності експертної підтримки депутати зможуть пропонувати більш якісні та демократичні законопроекти;
• ЄС займає лідерські позиції у розробці і імплементації законодавства щодо інтернету, тому Україні варто наслідувати європейські практики.

Учасники пленарного засідання «ЕВОЛЮЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІНТЕРНЕТОМ» ухвалили такі висновки:

• Інтернет потребує тієї системи управління — мультистейкхолдеризму, яка склалась, причому склалась не випадково, а в результаті еволюційного процесу, і яка дуже вірогідно буде транслюватись на усе суспільство.
• Можливо, більш вдалим і точним терміном для перекладу слова «Governance» з англійської на українську буде «облаштування».
• Спроби держав з регулювання і контролю Інтернету будуть наростати, оскільки держави зараз усвідомлюють важливість Інтернету як явища; але будуть з’являтися і вже з’являються нові форми взаємодії, тому треба поширювати модель облаштування Інтернету, в тому числі на облаштування самої держави.
• Україна на світовому рівні в цьому відношенні виглядає непогано, оскільки модель Internet Governance в українському Інтернеті виглядає здоровою, тобто саме так, як вона повинна виглядати, і потенціал у цьому плані також хороший; але тепер необхідно його реалізувати, щоб «не втратити імпульс».